24.02.22- 24.02.24 Лютий, який не минав
730 днів героїчної боротьби – шлях, який Україна проходить від лютого до лютого, шлях втрат, болю, ненависті, тривог, надії…
ЗСУ тримають над нами мирне небо, а ми допомагаємо їм у цьому.
І продовжуємо жити тут і зараз, не чекаючи кращого часу – боремось за своє і своїх на усіх можливих фронтах, донатимо і волонтеримо, лікуємо і молимося за кожного захисника, віримо в ПЕРЕМОГУ і чекаємо повернення воїнів додому.
Тепер ми з вами всі стоїмо пліч-о-пліч.
Ми обов'язково повернемо усе, що у нас намагалися забрати і над кожним окупованим містом знову замайорить такий рідний синьо-жовтий прапор.
Бо інакше просто не може бути. І не буде.
Бо Україна – це сила і сміливість, добро, свобода і надія!
МИ ЄДИНІ! МИ НЕЗЛАМНІ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!